dosh

 

 Управління освіти

dosh

  Нормативно-правова база

dosh  ЦПРПП

Gallery Icon Заклади загальної середньої освіти

Contact IconЗаклади дошкільної освіти

dosh

Позашкільні заклади

Інклюзивна освіта

Інклюзивна освіта

Contact IconІРЦ

Contact Icon

Дистанційне навчання

Contact Icon

Публічні закупівлі

Готуємось до нового навчального року

Типові освітні програми:

Типові освітні програми для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти. (Затверджено наказом МОН №268 від 21.03. 2018 р.). Детальніше. 

Програма Савченко О.Я., Шияна Р.Б.. Детальніше.

Типова освітня програма для  3 класів закладів загальної середньої освіти. (Затверджено наказом МОН від 08.10.2019 №1273). Детальніше.

Типова освітня програма для 4 класів закладів загальної середньої освіти. (Затверджено наказом МОН від 20.04.2018 №407). Детальніше.

Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня.(Затверджено наказом МОН від 20.04.2018 №405)Детальніше.

Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня.(Затверджено наказом МОН від 20.04.2018 №408). Детальніше.

Типові освітні програми для 1-2 класів НУШ

Типові освітні програми для 3-4 класів НУШ

Конкурс розробок практичних завдань для кейсу методичних матеріалів «Інженерний тиждень – 2021»

З метою ознайомлення педагогічної громадськості з інноваційними освітніми технологіями, необхідними для реалізації концептуальних засад Нової української школи, розвитку напрямів STEM-освіти  державна наукова установа   «Інститут модернізації   змісту світи» запрошує  педагогічних працівників взяти участь у конкурсі розробки практичних завдань для кейсу методичних матеріалів «Інженерний тиждень – 2021».Участь у конкурсі безкоштовна.

За результатами конкурсу організаторами буде відібрано 16 завдань, які увійдуть до кейсу методичних матеріалів «Інженерний тиждень – 2021». Педагоги-переможці отримають сертифікати та грошові винагороди (за сприяння ГО «Про.Про.Лаб»). Авторство буде зазначено на бланках завдань і сайті проєкту ( https://engineeringweek.org.ua).

Детальніше з умовами конкурсу та прикладами завдань «Інженерний тиждень – 2020» можна ознайомитися за посиланням:  https://bit.ly/2MDWXw6

Додаткові запитання надсилайте на поштову скриньку  engineeringweekua@gmail.com

Матеріали  на конкурс приймаються до 31 серпня 2020 року.

28 червня – День Конституції України

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо відзначення 24-ї річниці Конституції України

Джерелом права будь-якої держави є Конституція. Її ще називають Основним законом, який закладає підґрунтя організації і діяльності держави та формування у ній громадянського суспільства. Конституція – це своєрідний суспільний договір, у якому народ визначає основні напрями свого подальшого розвитку та існування, гарантії прав і свобод громадян у суспільстві. Україна свого часу створила першу європейську конституцію – «Пакти і Конституції прав і вольностей Війська Запорозького» Пилипа Орлика. Цей документ на десятки років випередив розвиток західноєвропейської правової думки, заклавши дійсно демократичне підґрунтя в процесі українського державотворення.

Вагомий внесок у розвиток українського конституціоналізму зробили Універсали Центральної Ради. Якщо I, II та III Універсали виходили з того, що Україна – це автономія у складі федеративної Росії, то IV Універсал, прийнятий 22 січня 1918 року, офіційно проголошував незалежність Української Народної Республіки. 29 квітня 1918 року Центральною Радою було ухвалено проект Конституції Української Народної Республіки і обрано Михайла Грушевського Президентом УНР. Проте через історичні обставини ця Конституція так і не набула чинності.

У світовій історії засновником європейського конституціоналізму вважають середньовічну Англію, яка, до речі, й досі не має свого основного закону як кодифікованої конституції – єдиного цілісного документу із внутрішньою структурою. Однак, саме українці створили предтечу європейських конституцій. В 1991 році, здобувши державну незалежність, ми отримали ще один шанс побудувати вільне і демократичне суспільство.

   Історія українського державотворення певною мірою непослідовна. Конституція Пилипа Орлика створювалась у засланні для держави, якої фактично не існувало. Чотири радянські конституції, попри усталений стереотип, що «вони були непогані, але не виконувались», – не були конституціями, як такими, взагалі. Вони не несли юридичного підґрунтя для інших законодавчих актів та не реалізовували, наприклад, принципу розподілу влади.

     Саме тому Конституція незалежної України стала, насамперед, правовим актом держави і символом громадянського суспільства. Діюча нині Конституція України набрала чинності з дня її ухвалення Верховною Радою України – 28 червня 1996 року.

     День Конституції ми не повинні сприймати як свято на честь створення нормативного акту. Ми маємо розцінювати його як День затвердження наших прав і свобод. День ствердження того, як зазначено у статті 3 Конституції України, що «людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю».

     З метою належного відзначення Дня Конституції України в умовах епідеміологічної ситуації в Київській області упродовж травня – червня 2020 року рекомендуємо:

  1. Організувати перегляд відеоматеріалів та тематичних документальних фільмів на сайтах відеохостингу:
  1. Провести онлайн-вікторини, «Книжкові флешмоби» із зачитуванням статтей Конституції під гаслом «Я ♥ Конституцію» в синхронному часі на застосунках для відеоконференцій (Zoom, Google Meet, Microsoft Teams)
  2. Організувати конкурс відео звернень учнів, батьків, вчителів на сторінках соціальних мереж (Facebook, WhatsApp, Instagram, Tik Tok)
  3. Запустити челендж до дня Конституції України у соціальних мережах «Знаю, поважаю Конституцію»
  4. Залучити учнів та батьків до участі у віртуальних екскурсіях та виставках за посиланнями:

 http://library.te.ua/2020/06/11/news20-094virt/

 https://baturin-capital.gov.ua/news/142-exkursia.html

 http://www.ccu.gov.ua/publikaciya/virtualna-ekskursiya

 https://www.rada.gov.ua/news/Virtualna_ekskursiya/

 http://virtual.nmiu.com.ua/

  1. Підготувати та розмістити на сайтах шкіл матеріали для використання при організації та проведенні віртуальних заходів.
  2. Інформацію про проведені заходи оприлюднити у засобах масової інформації, на web-ресурсах закладів освіти та місцевих органів управління освітою.