Питання впровадження в освітній процес електронних щоденників та журналів є надзвичайно актуальним в умовах дистанційного навчання, тому пропонуємо до вашої уваги кращий фаховий досвід використання електронних ресурсів у освітньому середовищі закладів ЗЗСО Київщини та нормативну базу щодо запровадження класного журналу лише в електронній формі.

З матераіалами можна ознайомитися ТУТ

При формуванні внутрішньої системи забезпечення якості освіти школи можуть орієнтуватися на вимоги та критерії, що застосовуються під час проведення інституційних аудитів. Найбільше уваги слід приділити самооцінюванню школи, адже отримані відомості лягають в основу розроблення стратегії розвитку закладу освіти. На допомогу педагогічним колективам методичні рекомендації, нормативні документи, роз′яснення, абетка для директора та багато іншого за покликанням: http://obmetportal.at.ua/index/dpa_zno/0-19

Для довідки.

Що таке внутрішня система забезпечення якості освіти?

Міністерство освіти і науки спільно з Державною службою якості освіти розробило Методичні рекомендації з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах загальної середньої освіти, зорієнтовані на допомогу школам у внутрішньому забезпеченні якісної освіти. Згідно з документом, система забезпечення якісної освіти в школі повинна мати не лише зовнішні стимули (ЗНО, інституційний аудит, атестацію та сертифікацію педагогічних працівників тощо), а й внутрішні інструменти.

Внутрішня система забезпечення якості освіти – це сукупність умов, процедур і заходів у закладі освіти, що забезпечують ефективність освітніх та управлінських процесів, які безпосередньо впливають на якість результатів навчання учнів, забезпечують формування їхніх ключових компетентностей, а також сприяють усебічному розвитку особистості учнів.

На думку розробників Методичних рекомендацій, існування такої внутрішньої системи в школах дозволить підвищити якість освітніх послуг, довіру до результатів навчання, постійно вдосконалювати освітнє середовище, систему оцінювання учнів, педагогічну діяльність, управлінські процеси тощо.

Які етапи передбачає процес формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти?

У Методичних рекомендаціях запропоновано три обов'язкові етапи формування внутрішньої системи забезпечення якості:

1. визначення компонентів внутрішньої системи забезпечення якості освіти;

2. забезпечення функціонування цих компонентів;

3. самооцінювання освітніх та управлінських процесів закладу освіти для їх подальшого вдосконалення.

Які компоненти може містити внутрішня система забезпечення якості освіти?

Згідно з Методичними рекомендаціями, внутрішня система забезпечення якості освіти може містити компоненти, перелік яких визначено в ч.3 ст.41 Закону України «Про освіту», а саме:

• стратегію (політику) та процедури забезпечення якості освіти;
• систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;
• оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;
• оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної (науково-педагогічної) діяльності педагогічних і науково-педагогічних працівників;
• оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;
• забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти;
• забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти;
• створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування;
• інші процедури та заходи, що визначаються спеціальними законами або документами закладу освіти.

Якою повинна бути процедура визначення цих компонентів?

Визначення компонентів внутрішньої системи забезпечення якості освіти є першим етапом її формування. Відтак у Методичних рекомендаціях цьому питанню присвячено доволі багато уваги.

Зокрема, для забезпечення комплексного розгляду питань, пов'язаних з формуванням внутрішньої системи забезпечення якості освіти, рекомендовано створити робочу групу, до складу якої доцільно включити:

• керівника закладу освіти;
• його заступників;
• учнів;
• батьків;
• експертів у сфері загальної середньої освіти та управління;
• представників місцевої громади тощо.

Завданням цієї робочої групи є колегіальне розроблення стратегії (політики) Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти, яке може визначати:

цілі внутрішньої системи забезпечення якості освіти;
її компоненти (окремої уваги потребує визначення стратегії і процедур забезпечення якості освіти);
періодичність і механізм самооцінювання, а саме:
● опис правил і критеріїв самооцінювання внутрішніх компонентів;

● вимірювальні показники результатів, на які впливатимуть освітні та управлінські процеси;

● методи збору інформації.

Обрані робочою групою компоненти внутрішньої системи забезпечення якості освіти рекомендовано згрупувати в Положенні за чотирма напрямами освітньої діяльності закладу освіти, як це визначено в п.6 Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти:

• освітнє середовище;
• система оцінювання здобувачів освіти;
• педагогічна діяльність педагогічних працівників закладу освіти;
• управлінські процеси закладу освіти.

Таке групування, на думку авторів Методичних рекомендацій, дозволить порівняти результати зовнішнього оцінювання та самооцінювання.

Виходячи зі змісту Методичних рекомендацій, процедура розроблення та затвердження Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти має пройти такі етапи:

1. Створення робочої групи.

2. Розроблення проєкту Положення.

3. Попереднє обговорення проєкту Положення за участю представників педагогічного та учнівського колективів, батьків.

4. Доопрацювання проєкту Положення (у разі наявності обґрунтованих і доцільних пропозицій і зауважень).

5. Схвалення Положення педагогічною радою закладу освіти.

6. Ознайомлення учасників освітнього процесу зі стратегією (політикою) забезпечення якості освіти та процедурами її втілення.

7. Оприлюднення Положення на вебсайті закладу освіти, а в разі відсутності – на вебсайті його засновника.

Які компоненти внутрішньої системи забезпечення якості освіти є обов'язковими?

Згідно з Методичними рекомендаціями, заклад освіти може обрати власний підхід до формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти, керуючись власною академічною та організаційною автономією.

Зазначаючи, що при цьому потрібно врахувати компоненти визначені у ч.3 ст.41 Закону України «Про освіту», автори Методичних рекомендацій, вочевидь, мають на увазі, що заклад освіти самостійно обирає, які з них використовувати, а які ні.

Окрім цього, заклад освіти може визначити інші заходи, які забезпечують якість освіти, навіть якщо їх немає в переліку.

Разом з цим, відповідно до ч.2 ст.42 Закону України «Про повну загальну середню освіту» визначено, що обов'язковими компонентами внутрішнього забезпечення якості освіти є:

• механізми забезпечення академічної доброчесності;
• порядок виявлення та встановлення фактів її порушення;
• види академічної відповідальності педагогічних працівників та учнів за конкретні порушення академічної доброчесності.

У який спосіб може бути забезпечене функціонування цих компонентів?

У Методичних рекомендаціях пропонують розпочати формування внутрішньої системи оцінювання з визначення Стратегії (політики) внутрішнього забезпечення якості освіти. Цей документ повинен:

• фіксувати орієнтири функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти;
• враховувати інтереси учасників освітнього процесу щодо якості освітніх послуг та реалізації інших їхніх прав;
• враховувати засади державної політики у сфері освіти та принципи освітньої діяльності, визначені у ст.6 Закону України «Про освіту».

Розробляючи Стратегію, заклад освіти визначає і впроваджує її орієнтири, зважаючи на потреби учасників освітнього процесу й особливості діяльності закладу. Такими орієнтирами, для забезпечення яких розробляють Стратегію, можуть бути:

• відповідність результатів навчання учнів державним стандартам освіти;
• партнерство в навчанні та професійна взаємодія;
• недискримінація;
• запобігання та протидія булінгу (цькуванню);
• академічна доброчесність під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності;
• прозора та інформаційно відкрита діяльність закладу освіти;
• умови для безперервного професійного зростання педагогічних працівників;
• справедливе й об'єктивне оцінювання результатів навчання учнів, а також професійної діяльності педагогічних працівників;
• академічна свобода педагогічних працівників.

Що таке самооцінювання і яку роль воно відіграє у внутрішній системі забезпечення якості освіти?

Самооцінювання – це процес вивчення й оцінювання ефективності функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти з метою вдосконалення освітніх та управлінських процесів.

Його можуть здійснювати відповідно до таких моделей:

• щорічне комплексне самооцінювання (за всіма компонентами);
• щорічне самооцінювання за певними напрямами освітньої діяльності, а також періодичне комплексне самооцінювання;
• щорічне комплексне самооцінювання за окремими рівнями освіти, на яких заклад освіти провадить освітню діяльність (початкова, базова, профільна, середня освіта);
• інша модель, визначена закладом освіти.

Комплексне самооцінювання якості освітніх та управлінських процесів рекомендують проводити після визначення всіх компонентів внутрішньої системи оцінювання якості освіти та закріплення їх у Положенні. Це допоможе з'ясувати обсяг роботи, яку необхідно провести для підвищення якості освітніх послуг.

Його рекомендують також проводити за один рік до проведення планового інституційного аудиту.

Інформація, отримана під час самооцінювання, може бути використана з метою:

прийняття відповідних управлінських рішень для вдосконалення внутрішньої системи оцінювання якості освіти;
визначення пріоритетних напрямів удосконалення освітніх та управлінських процесів закладу освіти;
аналізу тенденцій в освітній діяльності закладу освіти і коригування його річного плану роботи та / або стратегії розвитку закладу;
аналізу динаміки оцінювання освітньої діяльності закладу освіти педагогічними працівниками, учнями, батьками.

Автор: Роман Шандра, доцент ЛНУ ім. Івана Франка.

Джерело

 Офіційний сайт Державної служби якості освіти України

Звертаємо увагу осіб, які надіслали реєстраційні документи, на те, що підтвердженням факту реєстрації для участі в ЗНО є Сертифікат, який особа отримує в індивідуальному конверті разом з реєстраційним повідомленням. Якщо Ви ще не отримали такого документу, перевірте, будь ласка, стан опрацювання реєстраційних документів за допомогою спеціального сервісу.
Якщо Ви уже маєте Сертифікат ЗНО, однак помітили помилку в деяких персональних даних, Ви можете внести необхідні зміни до 5 березня 2021 року, скориставшись спеціальним сервісом «Внести зміни».

Радимо охочим узяти участь у ЗНО-2021 не зволікати і надсилати реєстраційні документи. Зазначимо, що основна сесія ЗНО проходитиме з 21 травня до 15 червня.

Участь у зовнішньому оцінюванні може взяти особа, яка має повну загальну середню освіту або здобуде її в поточному навчальному році та зареєструвалася відповідно до встановлених вимог.

Учасникам зовнішнього оцінювання створюються рівні умови шляхом стандартизації процедур проведення зовнішнього оцінювання.

Для учасників з особливими освітніми потребами в пунктах зовнішнього оцінювання створюються особливі (спеціальні) умови для проходження оцінювання.

Результатом зовнішнього оцінювання є кількісна оцінка рівня навчальних досягнень учасника зовнішнього оцінювання.

Результати зовнішнього оцінювання використовуються:

для визначення конкурсного бала під час відбору осіб, які вступають на навчання до закладів вищої освіти для отримання ступеня молодшого бакалавра, бакалавра (магістра і спеціаліста медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямувань) на основі повної загальної освіти;
як оцінки за державну підсумкову атестацію за освітній рівень повної загальної середньої освіти;
для визначення стану функціонування системи загальної середньої освіти та прогнозування її подальшого розвитку.
Результати з певного навчального предмета визначаються за:

рейтинговою шкалою 100-200 балів – для усіх учасників, які подолали поріг «склав / не склав»
критеріальною шкалою 1-12 балів – для учасників з числа випускників системи середньої освіти поточного навчального року, які обрали цей навчальний предмет для проходження державної підсумкової атестації у формі зовнішнього оцінювання.
Визначення тестового бала здійснюється на основі схем нарахування балів за виконання завдань сертифікаційної роботи, розроблених Українським центром для відповідного предмета, та схем оцінювання завдань відкритою форми з розгорнутою відповіддю.

Рішення про встановлення порога «склав / не склав» ухвалює експертна комісія з визначення рейтингової оцінки. З урахуванням установленого порога «склав / не склав» здійснюється генерування таблиці за шкалою 100-200 балів.

Таблиці за шкалою 1-12 балів розробляються та ухвалюються експертною комісією з визначення оцінки рівня навчальних досягнень.

Офіційне оголошення результатів зовнішнього оцінювання здійснюється шляхом їх розміщення на інформаційних сторінках учасників зовнішнього оцінювання:

з української мови і літератури, математики, історії України, англійської, іспанської, німецької, французької мов – не пізніше ніж через 25 календарних днів після проведення зовнішнього оцінювання із зазначених предметів;
з інших предметів – не пізніше ніж через 14 календарних днів.
Результати зовнішнього оцінювання у вигляді рейтингових оцінок за шкалою 100-200 балів передаються Українським центром до відповідного реєстру в Єдиній державній електронній базі з питань освіти.

Джерело: УЦОЯО

РЕЗУЛЬТАТИ КОНКУРСУ
на заміщення вакантних посад педагогічних працівниківКомунальної установи
«Центр професійного розвитку педагогічних працівників»
Обухівської міської ради Київської області

Відповідно до пункту 5 розділу X Закону України «Про повну загальну середню освіту», Положення про конкурс на посаду директора комунальної установи «Центр професійного розвитку педагогічних працівників» Обухівської міської ради Київської області, наказу начальника управління освіти виконавчого комітету Обухівської міської ради від 26.01.2021 №31 «Про оголошення конкурсного відбору на заміщення вакантних посад педагогічних працівниківКомунальної установи «Центр професійного розвитку педагогічних працівників» Обухівської міської ради Київської області» 15.02.2021 проведено конкурс на заміщення вакантних посад консультантів та психолога Центру професійного розвитку педагогічних працівників.
На 2 вакантних місця консультантів Центру було подано 3 заяви від претендентів Карнаух О.Г., Шевченко Н.В., Йосипенко Н.І.
На посаду психолога Центру професійного розвитку педагогічних працівників було подано 1 заяву Філенко Є.Ф.
Успішно пройшовши конкурсне випробування та набравши більшу кількість балів, за рішенням конкурсної комісії переможцями були визнані Шевченко Н.В., Йосипенко Н.І.,Філенко Є.Ф.
(Протокол №2 конкурсної комісії від 15.02.2021).
Вітаємо переможців конкурсу Шевченко Н.В., Йосипенко Н.І., Філенко Є.Ф. із призначенням на посади педагогічних працівників Комунальної установи «Центр професійного розвитку педагогічних працівників» Обухівської міської ради Київської області та бажаємо успіхів роботі!

Нації вмирають не від інфаркту.
Спочатку їм відбирає мову.
Ліна Костенко

21 лютого увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови
Доля кожного народу нерозривно пов'язана з його мовою – тим життєдайним стрижнем, на якому формується культурна самобутність народу. Живильним джерелом розвитку етнічної самобутності нації є рідне слово й народні традиції.

Більше за покликанням: https://cutt.ly/eloGNER