Методичні рекомендації щодо відзначення 26-ї річниці незалежності України
День незалежності України – головне державне свято, яке ми відзначаємо щороку 24 серпня на честь прийняття Верховною Радою Акту проголошення незалежності України. Акт проголошення незалежності України – документ, прийнятий позачерговою сесією Верховної Ради УРСР 24 серпня 1991 р., яким проголошено незалежність України та створення самостійної української держави – України. За Акт проголосувала абсолютна більшість депутатів Верховної Ради. УРСР перестала існувати. На геополітичній карті світу постала нова самостійна держава – Україна.
На підтвердження Акта проголошення незалежності Верховна Рада України вирішила провести 1 грудня 1991 року республіканський референдум. Він був потрібен, щоб нейтралізувати політичні спекуляції противників української незалежності.
У всенародному виявленні взяли участь 84,2% виборців, з яких 90,3% проголосували за незалежність України. За результатами референдуму вже ні в кого не могло бути сумніву, чи український народ хоче мати свою самостійну державу. Втретє за 350 років від Визвольної війни середини XVII ст. Україна здобула самостійність. Головним завданням стало збереження незалежності й суверенності Української держави, недопущення помилок, зроблених на двох попередніх етапах існування державності, – у середині XVII ст. і в 1917 –1920 рр.
Розпочався нелегкий процес державотворення. Державне будівництво незалежної України ускладнювалося відсутністю відповідної законодавчої бази, перш за все нової Конституції, відповідно до якої необхідно було розробляти й приймати всі інші нормативно-правові акти. Основними державотворчими подіями й процесами в незалежній Україні є:
- заміна назви «Українська Радянська Соціалістична Республіка» на назву держави «Україна» (закон від 17 вересня 1991p.);
- визначення правового статусу населення законом від 8 жовтня 1991 р, «Про громадянство України»: громадянство України надавалося всім, хто проживав на її території, не був громадянином іншої держави і не заперечував проти прийняття українського громадянства;прийняття яким встановлювалися кордони, порядок їх охорони і перетину;
- прийняття Верховною Радою «Декларації прав національностей України» (1 листопада 1991 р.), у якій підкреслюється, що Україна гарантує всім народам, національним групам, громадянам, що проживають на її території, рівні економічні, політичні, соціальні й культурні права;
- формування Збройних Сил на основі Закону «Про Збройні сили України» (6 грудня 1991 р.) і Воєнної доктрини України (19 жовтня 1993 p.), яка базується на без’ядерному і позаблоковому статусі України;
- створення Служби безпеки України (СБУ), компетенція якої полягає у захисті державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, науково-технічного та оборонного потенціалу України, у боротьбі з організованою злочинністю у сфері управління й економіки;
- затвердження Верховною Радою державної символіки України (січень—лютий 1992 p.): Державний Герб (тризуб), Державний Прапор (синьо-жовтий), Державний Гімн (музика Михайла Вербицького) до національного гімну «Ще не вмерла України…», текст Павла Чубинського;
- створення Національного банку України, Української фондової біржі, посольств і консульств, експортно-імпортних організацій;
- формування трьох гілок влади — законодавчої, виконавчої і судової, відповідних владних інститутів;
- формування багатопартійної системи;
- розробка й прийняття нині діючої Конституції України (1996р.) (конституційний процес триває, внесення змін до Конституції або написання нового Основного Закону залишається актуальним питанням) тощо.
На жаль, державна незалежність України опинилася нині під загрозою. Події, які переживає наш народ упродовж 2014 – 2017 років ще раз засвідчили, що проголошена у 1991р. державна незалежність потребує постійного захисту і глибокого розуміння, оцінки того, що відбувається навколо нас. Тому, першочергове завдання української держави на найближчу перспективу – побудова державної політики трактування російсько-української війни за незалежність і територіальну цілісність України та забезпечення умов, аби героїзм, який сьогодні проявив український народ, ліг у фундамент формування сучасної ідентичності та суспільного світогляду українців. Окрім того, вшанування героїв сучасної української історії має відбутися в кожній школі на місцевому рівні: перейменування вулиць та площ, встановлення пам’ятних знаків та дощок, розміщення портретів національних героїв у фойє органів державної влади та місцевого самоврядування, проведенні музичних експозицій, конкурсів мистецьких творів та активного залучення до цієї роботи учнівської молоді, створення фільмів, розміщення соціальної реклами, проведення виховних уроків в День знань та, що найважливіше, збору повної інформації про загиблих у боротьбі за територіальну цілісність та незалежність України у ХХІ столітті.
З метою гідного відзначення державного свята – Дня незалежності України, консолідації суспільства навколо цієї історичної події, виховання у громадян почуття патріотизму та гордості за свою державу у загальноосвітніх навчальних закладах Київської області рекомендуємо організувати:
- тематичні наукові конференції, круглі столи, просвітницькі заходи, присвячені історії українського державотворення, питанням розвитку і зміцнення держави;
- екскурсії до краєзнавчих музеїв області, в яких наявні експозиції, присвячені національно-визвольним змаганням в Україні;
- конкурси малюнків, музичної і літературної творчості, вишиванок, виробів народно-прикладного мистецтва;
- літературні читання у гуртках художнього слова;
- тематичні виставки фото- та архівних документів, присвячених становленню та утвердженню державних символів України;
- показ кращих фільмів українського кінематографа;
- покладання квітів до пам’ятних знаків та пам’ятників видатним діячам українського державотворення, могил нинішнім борцям за свободу і незалежність України;
- участь школярів та батьківської громадськості у проведенні урочистих заходів до Дня незалежності України.
Рекомендована література з історії українського державотворення
 |
Ук раїна : енциклопедія. – Х. : Торсінг Плюс, 2012. – 256 с. : іл.
Чи знаємо ми свою країну, її історію та культуру? Чи бачили численні замки та оборонні споруди, палаци та садиби, мальовничі пам’ятки садово-паркового мистецтва та чудернацькі скелі й загадкові печери, водойми та казкові водоспади на її території? Чи пам’ятаємо ми своїх славетних предків? Чи знаємо про таємниці, які заховані в надрах на теренах України? Енциклопедія «Україна» – своєрідний музей, в якому зібрані кращі здобутки української історії та культури: картини, схеми, карти, фото споруд, костюмів, знарядь, зброї, прикрас тощо. Ця книга підвищить національну свідомість патріотичний дух читачів та стане чудовим подарунком. |
 |
Апанович О.М. Гетьмани України і кошові отамани Запорозької Січі / О.М. Апанович. – К. : Либідь, 1993. – 288 с. : іл.
Ця книжка розповідає про видатних діячів України XVII–XVIII ст.: полководця, державного діяча, дипломата Петра Сагайдачного, трагічну постать української історії – гетьмана Правобережної України Петра Дорошенка, останнього кошового отамана Запорозької Січі Петра Калнишевського та ін. Дотримуючись історичної істини, авторка висвітлює їхні життя та діяльність, конструктивний внесок в історичний процес не тільки України, а й Європи в цілому. Для істориків, краєзнавців, усіх, хто цікавиться вітчизняною історією. |
 |
Грабовський С. Нариси з історії українського державотворення / С. Грабовський, С. Ставрояні, Л. Шкляр. – К. : Генеза, 1995. – 608 с.
У книзі висвітлюються основні етапи історії української державності від найдавніших часів до сучасності. Це одна з перших спроб аналізу політичної історії та політичних ідей, на які спиралось українство в боротьбі за створення власної держави. У додатках читач зможе знайти тексти документів: Гадяцький трактат, Угода та конституція Пилипа Орлика, «Книги битія українського народу» М. Костомарова тощо. Епіграф до книги: «Може, найважливішим з наших завдань як національної спільноти було, є і буде: пізнати себе». |
 |
Дашкевич Ярослав. Постаті: нариси про діячів історії, політики, культури/ Я. Дашкевич. – 2-ге вид., виправл. й доп. – Львів : Львів. від-ня ІУАД ім. М.С. Грушевського НАНУ ; Літ. агенція «Піраміда», 2007. – 808 с.
Книга містить статті, розвідки та есе видатного вченого в галузі гуманітарних наук (передовсім української історії, філології й сходознавства) професора Ярослава Дашкевича. У збірнику представлені історіографічні студії автора 58 знакових постатей минулого України — від доби сереньовіччя до наших днів. Дослідження охоплюють як історичних осіб (король Данило Романович, Б. Хмельницький, Р. Шухевич та ін.), так і визначних українських та зарубіжних інтелектуалів (М. Грушевський, В. Липинський, М. Драгоманов, І. Франко, І. Крип’яткевич та ін.) протягом 1949-2006 рр. Ці праці автора публікувалися в різних періодичних виданнях, матеріалах конференцій і монографіях в Україні… 14 праць друкуються вперше. Для всіх, хто цікавиться минулим України. |
 |
Музиченко П.П. Історія держави і права України : навч. посіб. / П.П. Музиченко. – К. : т-во «Знання» ; КОО, 1999. – 662 с. – (Вища освіта XXI ст.)
Спираючись на найновіші досягнення світової історичної думки, публікації вітчизняних та зарубіжних вчених, значна частина яких до останнього часу залишалась недоступною для пересічного громадянина України, досвід науковців і педагогів XX ст. у висвітленні проблем історичного аналізу, власні дослідження і практику роботи із студентами, автору вдалося створити один із найповніших сучасних навчальних посібників із історії держави та права України. Посібник такого типу в Україні видається вперше. |
 |
«Просвіта» : історія та сучасність (1868-1998): зб. матеріалів та док., присвячених 130-річчю ВУТ «Просвіта» ім. Т.Г. Шевченка / упоряд., ред. В. Германа. – К. : вид. центр «Просвіта» ; Веселка, 1998. – 488 с.
«Просвіту» недаремно називають матір’ю українських громадських організацій: з її середовища вийшла більшість національно-патріотичних об’єднань як минулого, так і сьогодення. Сама організація є найповажнішою за віком: 8 грудня 1998 р. їй виповнюється 130 літ. У ювілейному збірнику, присвяченому цій величній даті, йдеться про етапи становлення Товариства, його історію й сьогодення, про подвижників національної справи, про здобутки і втрати на шляху до здобуття Україною незалежності. |
 |
Тисяча років української суспільно-політичної думки : у 9 т. / ред. колегія: Т. Гунчак, О. Сліпушко, В. Литвинов та ін. – К. : Дніпро, 2001. – Т. 1–9.
Від редактора: «Незмінним для різних народів в усі часи й епохи було прагнення увічнити і донести до нащадків свою історію. Східні історичні аннали, античні грецькі та римські хроніки, давньоруські (праукраїнські) літописи творять прадавню традицію передачі та осмислення історії і забезпечують спадкоємність історичної інформації. Життєпис кожного народу — неповторний вияв його дії та духу, що знаходить відображення у суспільно-політичних, філософських, культурологічних писаннях певної нації протягом віків». |
 |
Українки в історії / за заг. ред. В. Борисенко. – К. : Либідь, 2004. – 328 с. : іл.
У книзі на великому архівному матеріалі, маловідомих літературних джерел подаються портрети видатних жінок України від часів Київської Русі до наших днів. Вміщено розповіді про славетних українок — жінок-патріоток із знатних родів, меценаток, вчених, літераторок, мисткинь, громадських та політичних діячок, учасниць боротьби за незалежність України та збереження національної ідентичності. Багато імен високих достойниць висвітлюються вперше. Для широкого читацького загалу. |
 |
Українське державотворення: невитребуваний потенціал : словник-довідник / за ред. О.М. Мироненка. – К. : Либідь, 1997. – 560 с.
У словнику-довіднику на основі архівних документів, які протягом тривалого часу перебували у спецсховищах, висвітлюється складний і суперечливий процес визрівання національно-державницької ідеї, чималий позитивний і негативний досвід наших пращурів у спробах формування власної держави — від Київської Русі до здобуття Україною незалежності. Аналізуються першовитоки національного права, еволюція вітчизняної державно-правової думки. Для студентів ВНЗ, істориків, правознавців, політологів, українознавців, культурологів, усіх, хто цікавиться національно-державницькими процесами. |
 |
Козуля О.Я. Національна символіка України / О.Я. Козуля ; Республік. центр духов. культури. – К., 1992. – 24 с.
Від автора: «Завдання цієї брошури полягає у тому, щоб у міру можливого дати повну, історично об’єктивну та науково вірогідну розповідь про процеси виникнення, розвитку та використання українським народом своєї національної символіки. До неї звичайно зараховують герб, прапор і гімн. Українська символіка має ще й унікальну особливість — існування так званих козацьких клейнодів». |
| Нащадки святої трійці: генеза української державної символіки /дослідження О. Братка-Кутинського. – К. : вид-во Міжнар. т-ва «Білий птах», 1992. – 85 с. – (Серія: «Історія. Нація. Культура»).
Цитата з тексту: «Історія національно-визвольних рухів свідчить, що в моменти їхнього піднесення суспільна увага зосереджується на проблемі джерел, історії та семантики національної символіки. Це цілком природно, бо національні символи — не випадкові значки і барви. Вони постають внаслідок історичного та культурного розвитку народу і тісно пов’язані з його духовністю, з його прагненням до єднання, готовністю до здійснення своїх національних завдань та забезпечення національних інтересів». |
 |
Українське народознавство : навч. посіб. / за ред. С.П. Павлюка, Г.Й. Горинь, Р.Ф. Кирчіва. – Львів : Фенікс, 1994. – 608 с.
Навчальний посібник — колективна праця, що містить відомості про формування й розвиток української нації, етнічну теорію та етнографічне районування, багатовіковий досвід і традиції духовної та матеріальної культури українського народу. Для учнів старших класів загальноосвітніх шкіл, ліцеїстів, гімназистів, абітурієнтів, викладачів та студентів гуманітарних спеціальностей ВНЗ. |
 |
Юрій М.Ф. Етногенез українського народу: навч. посіб. / М.Ф. Юрій. – 3-тє вид., доп. і перероб. – К. : Кондор, 2007. – 262 с.
Книга присвячена найактуальнішим проблемам сучасної української історичної науки — етногенез українського народу та його менталітету. Написана під незвичним для читача історичним, біолого-географічним, психологічним та культурологічним кутом зору. Адресована викладачам, учителям, усім, хто цікавиться минулим і сучасним українського народу. |
Нове науково-популярне видання з назвою «Братня» навала. Війни Росії проти України”. Автор – доктор історичних наук Віктор Брехуненко, професор Інституту археограії і джерелознавства ім. М. Грушевского НАН України. Як зауважує автор, книга дозволить нашим сучасникам зрозуміти, які саме інформаційні методи і технології були залучені до українців на протязі довгих років російської експансії, щоб сприймати ближнього сусіда як «братнього», не дивлячись на відкриту ворожість.