Зміни до навчальних програм для 9-х класів
Історія України
9 клас
навчальна програма
(52 години)
(буде чинною у 2017/2018 навчальному році)
К-ть годин |
Зміст навчального матеріалу |
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів |
1 |
Повторення: Ранній Новий часв історії України. Вступ: ХІХ ст.: доба модернізації та національного відродження в Європі. Українські землі у складі Російської та Австрійської імперій. Адміністративно-територіальний устрій. Населення: соціальний, національний склад. Село. Міста і містечка. «Смуга осілості» єврейського народу. |
Учень/учениця: - показує на карті адміністративно-територіальні зміни, що відбулися в Україні наприкінці ХVІІІ - на початку ХХ ст.; - характеризує розвиток українських земель наприкінці ХVІІІ - на початку ХХ ст.; - визначає особливості розвитку українських земель наприкінці ХVІІІ – на початку ХХ ст.; спільні й відмінні риси українського і загальноєвропейського історичного розвитку; - пояснює і застосовує поняття: «модернізація», «національне відродження», «смуга осілості», «губернія», «генерал-губернаторство». |
Розділ І. Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – в першій половині ХІХ ст. |
||
6 |
Українські землі в системі міжнародних відносин. Українське козацтво після ліквідації Запорозької Січі. Соціально-економічний розвиток. Кріпацтво. Чумакування. Початок промислового перевороту. Нова модель соціально-економічного розвитку Півдня України. Порто-франко Одеси. Початок українського національного відродження.Формування української національної самосвідомості. Новгород-Сіверський автономістський гурток. Кирило-Мефодіївське братство. Масонство. Декабристи. Польське повстання 1830–1831 рр. і його наслідки для України. Соціальні протести. Практичне заняття (тема на вибір): «Програмові документи Кирило-Мефодіївського братства» «Т.Шевченко та український національний рух» |
Учень/ учениця: - показує на карті території українських земель кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.; місця діяльності політичних і національно-культурних організацій; території, охоплені соціальними протестами; - характеризує політичний та соціально-економічний стан українських земель; особливості промислового перевороту; діяльність Кирило-Мефодіївського братства; етапи українського національного відродження; - визначає основнінаслідки соціально-економічної політики імперії щодо України; ролі загальноросійських і польських визвольних рухів та їхніх наслідків для України; - пояснює вплив промислового перевороту на соціально-економічний розвиток України; значення діяльності Кирило-Мефодіївського братства для розвитку національного руху; - висловлює судженнящодо діяльності І.Котляревського, Т.Шевченка, М.Гулака, М.Костомарова, П.Куліша, У.Кармалюка; - називає дати входження українських земель до складу імперії, подій першого етапу українського національного відродження; - пояснює і застосовує терміни і поняття: «Задунайська Січ», «Азовське козацьке військо», «Кубанське козацьке військо», «промисловий переворот». |
1 |
Урок узагальнення і тематичного оцінювання |
|
Розділ ІІ. Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. |
||
4 |
Політика Австрійської імперії щодо українських земель. Соціальні протести. Початок українського національного відродження. «Будителі» Закарпаття. Товариство галицьких греко-католицьких священиків. «Руська трійця». Європейська революція 1848–1849 рр. в західноукраїнських землях. Скасування панщини. Головна руська рада та її національна програма. «Зоря Галицька». Перший досвід парламентської діяльності. Практичне заняття (тема на вибір):Альманах «Русалка Дністровая». Галицько-руська матиця. |
Учень/ учениця: - показує на карті західноукраїнські землі у складі імперії; місця діяльностігромадсько-культурних організацій; - характеризує політичний та соціально-економічний стан західноукраїнських земель; історичне значення виходу друком «Русалки Дністрової»; - пояснює вплив європейської революції на початок соціально-економічного розвитку українських земель і національний рух в Україні; - визначає наслідкидіяльності «Руської трійці»; революції 1848-1849 рр. для західноукраїнських земель; характер та особливостіпочатку українського національного відродження; роль галицького греко-католицького духівництва в суспільному житті західноукраїнських земель; особливості українського руху в Закарпатті та Буковині; - називаєдати входження українських земель до складу імперії; подій першого етапу українського національного відродження; - висловлює судженнящодо діяльності М.Шашкевича, Г.Яхимовича, Л.Кобилиці, О.Духновича, Ю. Федьковича; - пояснює і застосовує терміни і поняття: «Будителі», «Весна народів», «революція». |
1 |
Урок узагальнення і тематичного оцінювання |
|
Розділ ІІІ. Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст. |
||
4 |
Умови розвитку культури. Освіта. Відкриття університетів у Харкові та Києві. Наука. Видатні вчені. Культурно-освітні товариства. Розвиток української літератури. Становлення сучасної української літературної мови. «Енеїда» І.Котляревського. Т.Шевченко і його «Кобзар». П.Куліш, М.Гоголь. Музика, театр, образотворче мистецтво, архітектура. Практичне заняття: Повсякденне життя. |
Учень/ учениця: - показує на карті місця діяльності основних освітніх, наукових і культурних організацій; визначних архітектурних споруд; - характеризує основні віхи формування нової української літератури та сучасної української літературної мови,провідні процеси розвитку освіти, науки й культури в Україні; - визначає особливості розвитку освіти, науки і культури, причини і наслідки культурних зрушень; особливості повсякденного життя. - пояснює суперечливі процеси модернізації розвитку освіти і культури; - висловлює судженнящодо діяльностіВ.Каразіна, Г.Квітки-Основ`яненка, П.Гулака-Артемовського, Є.Гребінки, М.Максимовича, М.Остроградського, - називає дати: видання «Енеїди» І. Котляревського,«Кобзаря» Т.Шевченка; відкриття університетів; - розпізнає та описує пам'ятки архітектури та образотворчого мистецтва; - пояснює і застосовує терміни і поняття: «національна ідея», «романтизм», «класицизм». |
1 |
Наш край в кінці ХVІІІ – першій половині ХІХ ст. |
|
1 |
Урок узагальнення і тематичного оцінювання |
|
Розділ ІV. Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст. |
||
7 |
Українське питання у контексті міжнародних відносин. Кримська (Східна) війна 1853–1856 рр. на українських землях Ліквідація кріпацтва та реформи 1860-х –1870-х років. Особливості модернізації промисловості і сільського господарства. Урбанізація. Розвиток залізничного транспорту. Зміни в соціальній структурі суспільства. Становище робітників. Громадівський рух 1860-х – 1890-х рр. Київська громада. Хлопомани. Польське повстання 1863-1864 рр. та його наслідки для України. Південно-Західний відділ Російського географічного товариства. Молоді Громади. Валуєвський циркуляр і Емський указ. Братство тарасівців. Національне відродження кримських татар. І.Гаспринський Зародження робітничого і соціал-демократичного рухів. Практичне заняття: Культурницький етап національного відродження на українських землях у складі Російської імперії: суспільні виклики. |
Учень/ учениця: - показує на карті адміністративно-територіальний поділ українських земель у складі Російської імперії; основні центри діяльності суспільно-політичних організацій; - характеризує особливості соціально-економічних зрушень в українських землях у пореформений період; погляди і діяльність громадівців 1860-х – 1890-х років; - визначає причини й наслідки селянської реформи 1861 р., значення громадівського руху; - пояснює роль і місце українських земель в господарському житті Російської імперії; - висловлює судженнящодо діяльності В.Антоновича, М.Драгоманова, Б.Грінченка, П.Чубинського, О.Кониського; - називає дати: Кримської війни, ліквідації кріпацтва, створення Київської громади, Південно-Західного відділу Російського географічного товариства, створення Братства тарасівців, ухвалення Валуєвського циркуляру та Емського указу; - пояснює і застосовує поняття і терміни: «інтелігенція», «громадівський рух», «пролетаріат» «Київська козаччина». |
1 |
Урок узагальнення і тематичного оцінювання |
|
Розділ V. Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині ХІХ ст. |
||
5 |
Особливості соціально-економічного розвитку західноукраїнських земель. Селянська реформа в Австрійській імперії (1848). Кооперативний рух. Трудова еміграція. Народовці, москвофіли. Культурно-освітнє товариство «Просвіта». Наукове товариство імені Т.Г.Шевченка. Народовська політика «нової ери». Розгортання руху народовців у 1880-х – 1890-х роках в Галичині, Закарпатті та Буковині. Польський і єврейський рухи в Галичині. Радикальний рух у Галичині. Іван Франко. Утворення політичних партій. Русько-українська радикальна партія, Українська Національно-демократична партія. Українське представництво в Галицькому сеймі та Віденському парламенті. Практичне заняття: Особливості культурницького та політичного етапів національного відродження на західноукраїнських землях. |
Учень/учениця: - показує на карті території західноукраїнських земель, основні місця діяльності науково-культурних і суспільно-політичних осередків регіону; - характеризує особливості соціально-економічного та культурного розвитку західноукраїнських земель; мету і діяльність культурно-освітнього товариства «Просвіта» і Наукового товариства імені Т.Г.Шевченка; - пояснює роль і місце українських земель в господарському житті Австро-Угорщини;причини виникнення радикального руху; причини і наслідки трудової еміграції; - визначає основні напрями діяльності перших політичних партій Галичини; мету і наслідки кооперативного руху; - висловлює судженнящодо діяльності І.Франка, Ю.Бачинського, Ю.Романчука, Олександра і Володимира Барвінських, М.Грушевського, В.Нагірного; - називає дати:селянської реформи; виникнення культурно-освітнього товариства «Просвіта»; утворення перших політичних партій; - пояснює і застосовує терміни і поняття: «старорусини», «народовці», «москвофіли», «радикали», «Просвіта», «нова ера», «Український П’ємонт». |
1 |
Наш край в другій половині ХІХ ст. |
|
1 |
Урок узагальнення і тематичного оцінювання |
|
Розділ VІ. Українські землі у складі Російської імперії на початку ХХ ст. |
||
5 |
Особливості соціально-економічного розвитку. Індустріальна модернізація. Монополізація. Регіональна спеціалізація сільського господарства. Українські промисловці – меценати. Кооперативний рух. Політизація українського національного руху. Створення політичних партій. Революційна українська партія. Проблеми становлення та консолідації української нації. Самостійницька й автономістська течії в національному русі. Події революції 1905–1907 рр. в Україні. Український національно-культурний рух. Діяльність українських парламентських громад в І та ІІ Державних Думах. Діяльність «Просвіти». «Українське питання» в ІІІ і ІV Державних Думах. Товариство українських поступовців. Аграрна реформа П.Столипіна та її вплив на Україну. Посилення національного гніту 1907–1914 рр. «Справа Бейліса». Український політичний та національно-культурний рух в 1907–1914 рр.
Практичне заняття. Ідеї автономії та самостійності в програмах українських політичних партій Наддніпрянщини. |
Учень/учениця: - показує на карті території українських земель початку ХХ ст.; основні революційні події 1905-1907 рр. в Україні; місця діяльності суспільно-політичних, національно-культурних організацій; - характеризує особливості соціально-економічного розвитку українських земель; процес утворення українських політичних партій; національно-визвольний рух України в роки російської революції 1905–1907 рр.; вплив революції 1905-1907 рр. на активізацію українського руху в Російській імперії; - визначає основні тенденції та протиріччя процесу соціально-економічного розвитку українських земель початку ХХ ст.; індустріальної модернізації в українських землях; аграрної реформи Столипіна в Україні; модернізації суспільно-політичного життя у Наддніпрянській Україні; - пояснює причини та наслідки посилення національного гніту в 1907–1914 рр., наслідки діяльності українських парламентських громад в І та ІІ Державних Думах; - висловлює судженнящодо діяльностіЄ. Чикаленка, М. Міхновського, С. Петлюри, Д. Донцова, М.Грушевського; - називає дати створення основних політичних партій, основних подій революції 1905-1907 рр., період проведення Столипінської аграрної реформи; - пояснює і застосовує терміни і поняття: «страйк», «монополізація економіки», «політизація українського національного руху», «діаспора», «столипінська аграрна реформа», «автономізм». |
1 |
Урок узагальнення і тематичного оцінювання |
|
Розділ VІІ. Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорської імперії на початку ХХ ст. |
||
4 |
Становище промисловості та сільського господарства. Діяльність політичних, національно-культурних і військово-спортивних організацій. І.Боберський, К.Трильовський. Реформа виборчої системи. Боротьба за створення українського університету. Особливості українського руху в Буковині і Закарпатті. Радикалізація українського політичного руху. Народні віча. Обрання А.Шептицького митрополитом УГКЦ. Практичне заняття: Вплив греко-католицької церкви на піднесення національної свідомості населення західноукраїнських земель. |
Учень/ учениця: - показує на карті території західноукраїнських земель початку ХХ ст.; - характеризує та аналізує особливості економічного розвитку західноукраїнських земель у складі Австро-Угорщини; діяльність політичних партій, національних і спортивно-фізкультурних організацій; - робить аргументовані висновки щодо розвитку кооперативного руху на західноукраїнських землях; трудової міграції українського селянства; - формулює судження щодо ролі і місця українських земель в господарському житті Австро-Угорщини; - визначає причини активізації політичного руху та його результати; місце греко-католицької церкви в суспільному житті західноукраїнських земель; особливості українського руху в Буковині та Закарпатті; - називає датиобрання А.Шептицького митрополитом УГКЦ;впровадження загального виборчого права; створення національно-культурних і військово-спортивних організацій; - висловлює судженнящодо діяльності А.Шептицького, К. Левицького, І. Боберського, К. Трильовського, А. Волошина; - пояснює і застосовує терміни і поняття: «селянський страйк», «народні віча». |
1 |
Урок узагальнення і тематичного оцінювання |
|
Розділ VІІІ. Культура України в середині ХІХ – на початку ХХ ст. |
||
4 |
Вплив процесів модернізації на суспільне життя українців. Потреба українізації системи освіти. С. Русова, Х. Алчевська. Емансипація жінки. Видатні вчені. Особливості розвитку культурного життя. Література. Українська преса та видавництва. Український професійний театр. Родина Тобілевичів. Музика. Українська романтична і реалістична школа живопису. Модерн у малярстві. Стилізація та модерн в архітектурі. Зміни в міській та сільській забудові. Практичне заняття: Традиції та побут української сім’ї. |
Учень/учениця: - показує на карті центри університетської освіти; місце розташування основних культурно-освітніх закладів та визначних пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва; - характеризує вплив процесів модернізації на суспільно-культурне життя українців; діяльність університетів як основних центрів розвитку науки; український професійний театр та його діячів; - визначаєособливості розвитку культурного життя; причиниі наслідкизмін, що відбулися у сфері освіти, науки і культури; - пояснює вплив модернізаційних процесів на формування світогляду українського населення та повсякденного життя; - висловлює судженнящодо діяльності І.Пулюя, І.Мечникова, М.Лисенка, О.Потебні, М.Садовського, М.Пимоненка, С.Васильківського, В.Городецького, В.Кричевського; - називає дати: створення університетів, утворення Наукового товариства імені Т.Г.Шевченка; - розпізнає та описує пам'ятки архітектури та образотворчого мистецтва; - пояснює і застосовує терміни і поняття: «емансипація», «реалізм», «український модерн». |
1 |
Наш край на початку ХХ століття. |
|
1 |
Урок узагальнення і тематичного оцінювання |
|
1 |
Підсумковий урок |
|