П'ятий Міжнародний Форум Intel «Нові горизонти ІКТ в освіті».
П'ятий Міжнародний Форум Intel «Нові горизонти ІКТ в освіті» розпочав свою роботу. Впродовж першого дня Форуму проводилась відкрита пряма трансляція виступів візіонерів, панельна дискусія експертів, робота тематичних сесій.
Управління освіти виконавчого комітету Обухівської міської ради не стоїть осторонь іновацій освіти, тому приймає активну участь в подібних заходах.
Метою Форуму є презентація світових тенденцій і комплесних рішень щодо впровадження ІКТ в освітній процес, обговорення перспектив впровадження спільних ініціатив МОН України та Intel, обмін досвідом щодо використання ІКТ у навчально-виховному процесі з метою трансформації освіти для підвищення ефективності сучасної освіти та підготовки молоді до життя в умовах інформаційного суспільства ХХІ століття.
До участі у Форумі запрошені представники Міністерства освітиі науки України та країн СНД, департаментів освіти, відповідальних за створення стратегій та освітньої політики у сфері ІКТ, ректори національних та регіональних інститутів післядипломної освіти, керівники вищих педагогічних навчальних закладів, координатори і тренери освітніх програм Intel, партнери Intel, експерти у сфері ІКТ в освіті.
Під час форуму у освітян була можливість познайомитись з інноваційними методами навчання з інших країн .
Роберт Фогель -головний архітектор з освіти програми World Ahead корпорації Intel. Він — саме та людина, яка презентувала в нашій країні програму «1 учень — 1 комп'ютер». Пропонуємо вашій увазі інтерв'ю з Робертом Фогелем, яке він дав для співтовариства «Освітня Галактика Intel»
Ви є головним архітектором програми Intel "World Ahead". Чи не могли б Ви розповісти про те, в чому полягає ваша робота ?
Насамперед, архітектор — це той, хто домагається ситуації, коли всі компоненти працюють разом як єдине ціле. Коли мова заходить про освіту, а саме, про модель «1 учень: 1 комп'ютер», одним з найважливіших таких компонентів є підвищення кваліфікації вчителів . Це дає змогу вчителям набути всіх необхідних вмінь та навичок для застосування комп'ютерних технологій у навчальному процесі . Я також займаюся з'єднанням воєдино цифрового контенту та методів його викладання в школі. Для того, щоб комп'ютери приносили максимальну користь у школі, цифровий контент повинен бути мотивуючим, стимулюючим і інтерактивним.
Ще одне питання, що перебуває в компетенції архітектора — це те, як саме вчителі та школярі отримуватимуть доступ до цифрового контенту .Архітектору доводиться думати про такі компоненти ІКТ-структури, як комп'ютери, програми і периферійні пристрої (наприклад, інтерактивні дошки ) та інші інструменти, а також про підключення до мережі. Крім цього, турботою архітектора є оцінювання навчального процесу і того, як це може відбуватися он-лайн, а також освоєння учнями умінь і якостей ХХІ століття. Ось основні компоненти, які архітектор збирає воєдино для гармонійної роботи освітнього простору моделі «1–1».
Як Ви розумієте освітню модель «1 учень—1 комп'ютер» ?
Найчастіше про модель «1 учень— 1 комп'ютер»говорять, маючи на увазі просто механічне співвідношення, коли на одного учня в школі припадає один комп'ютер. Однак, на мій погляд, це не зовсім правильно. Ідея моделі полягає у створенні особистісних відносин між учнем і його освітнім середовищем; комп'ютерні ж технології є засобом до побудови таких відносин. Природно, це середовище створюється навколо вчителя. У традиційній системі, коли в класі знаходиться всього один вчитель і багато учнів, створити особистісні стосунки між вчителем і школярами складно. Іншими компонентами освітнього середовища є навчальні матеріали, зміст освіти, інші учні, що знаходяться як у самій школі, так і за її межами, експерти і багато іншого. Таким чином, кінцевою метою моделі «1–1» є прагнення допомогти учням сформувати якості та вміння ХХІ століття, які знадобляться їм для продовження освіти, для отримання добре оплачуваної роботи і для того, щоб стати більш успішними в житті в умовах глобальної економіки.
Що змінилося в русі «1 учень– 1 комп'ютер» з 2007 року, коли він розпочався в Росії?
Природно, через декілька років після появи моделі «1 учень– 1 комп'ютер», у багатьох учнів з'явилися додаткові, глибші можливості для навчання, а також можливість освоювати нові вміння та навички. Особистісноорієнтована освіта — спосіб, за допомогою якого навчальний процес для школяра стає глибшим і багатшим. Особистісноорієнтована освіта побудована на ідеї про те, що у кожної людини є власна навчальна стратегія. Всі ми навчаємося з різною швидкістю; деякі з нас засвоюють інформацію переважно візуально, інші — віддавши перевагу соціальним, кінестетичним, математичним або вербальним засобам . На жаль, на практиці вчитель не може на уроці пояснити кожному учню матеріал саме таким чином, до якого він має схильність. Саме тут повною мірою виявляються позитивні якості ІКТ — завдяки їм з'являється можливість підлаштувати навчальний процес під потреби кожного конкретного учня. У промисловості вже протягом кількох останніх десятиліть ІКТ на порядок збільшують можливості людей . В освіті ІКТ дають змогу учням рухатися в своєму власному темпі і освоювати зміст навчальних предметів відповідно до їх індивідуальних особливостей .
Як правило, навчальний контент створюється тим же способом, який домінує у відповідному навчальному предметі. Наприклад, зміст підручників з математики створюється людьми з математичним складом розуму. А тепер уявіть, що було б, якби підручники з математики писали люди з кінестетичним або візуальним складом: наприклад, замість того, щоб описувати параболу в математичних термінах, ми б говорили про траєкторії руху кулі, що набуває форми параболи.
Використання ІКТ які інструмента для реалізації особистісноорієнтованої освіти дає змогу адаптувати середовище навчання до потреб кожного школяра, пропонуючи йому відповідний навчальний контент, заснований на результатах автоматичного оцінювання його навчальної діяльності в тому темпі, до якого він найбільшою мірою готовий. Всі учні можуть вивчати той самий матеріал, однак навчатися кожен з них буде в тій формі ,яка найкращим чином відповідає конкретним потребам, максимально розкриваючи власний потенціал .
Як би Ви пояснили ідею хмари освітніх сервісів?
Кращий спосіб пояснити ідею хмари освітніх сервісів — зробити це в поняттях того, що в ньому можуть робити вчителі, учні, адміністратори і батьки. Наприклад, вчителі можуть у ньому дати завдання учням, підготуватися до уроку або пройти курси підвищення кваліфікації. Учні можуть дізнатися своє домашнє завдання, виконати завдання тесту або отримати консультацію вчителя. Всі ці дії ми можемо трактувати як сервіси, що виконуються на стороні сервера, доступ до яких здійснюється з комп'ютера вчителя або школяра. Самі ці сервери можуть перебувати школі, в дата-центрі Міністерства освіти або ж у будь-якій точці світу, там, де перебуває провайдер послуг, які пропонуються на цих серверах.
Користувачам не важливо, звідки саме працюють сервіси; їм важливо, щоб ці сервіси задовольняли б вимогам безпеки, вартості, продуктивності і т.д. Доступ до цих сервісів може здійснюватися з планшетного пристрою або мобільного телефону, хоча для повноцінного їх використання потрібен ноутбук. Наприклад, для того, щоб дізнатися домашнє завдання і день, до якого його потрібно зробити, школяру вистачить і мобільного телефону. Але для того, щоб виконати саме домашнє завдання в режимі он-лайн, школяру знадобиться ноутбук, оснащений усіма необхідними функціями. Великою перевагою хмари освітніх сервісів є можливість абстрагувати майже всі в якості сервісів і забезпечити їх функціональність завжди, коли вони повинні працювати, а також зробити їх доступними за допомогою різних типів пристроїв.
У чому полягають переваги абстрагування вього в якості сервісу?
Це полегшення і здешевлення впровадження освітніх програм, що, з рештою, означає, що ми можемо описати будь-яку освітню програму в термінах сервісів, що надаються в певний проміжок часу користувачеві. Надання цього сервісу є обов'язковою умовою для реалізації програми.Це дає можливість також вибудувати відносини з провайдером певного сервісу і повідомити йому про свої очікування щодо наданого сервісу. Для провайдерів — це можливість стати інтеграторами сервісів, розроблених Міністерством освіти, сервісів, що знаходяться у відкритому доступі і сервісів, що надаються комерційними провайдерами. Після того, як ці сервіси інтегруються в пакетний додаток, вони можуть пропонуватися в різних варіантах — наприклад, у вигляді гарної, поліпшеної і найкращої пропозицій. Школи, таким чином, можуть вибрати пропозицію, яка найбільше відповідає їх можливостям і потребам.
Як Intel підтримує розвиток хмари освітніх сервісів?
Ідея хмари освітніх сервісів не нова, але те, про що я розповів, досі існує тільки у вигляді розрізнених фрагментів. Intel займається, перш за все, забезпеченням технічної інфраструктури . Крім цього, існує програмна інфраструктура та IT-сервіси, такі, як антивірусне програмне забезпечення, Веб-фільтрація, бекап (резервне копіювання), служби відновлення і т.д. Intel співпрацює з органами влади в усьому світі в галузі розробки освітніх програм, а також із провайдерами сервісів, що займаються впровадженням, наданням та підтримкою освітніх програм.
Яким Вам бачаться майбутнє освітніх середовищ, доступ до яких забезпечуватиметься різними пристроями?
Ми використовуємо концепцію комп'ютерного континууму, яка має на увазі різні типи комп'ютерних пристроїв, що відповідають найрізноманітнішим цілям. Існує комп'ютерний континуум для серверів і комп'ютерний континуум для клієнтських пристроїв. Сенс полягає в тому, що не може бути єдиного пристрою, що задовольняє всі потреби всіх користувачів, і здатного виконувати всі можливі завдання вчителів та учнів — як початкових класів, так і старшокласників . Ідея полягає в тому, щоб користуватися саме тим пристроєм, який відповідає конкретній моделі використання . Я можу використовувати планшетний комп'ютер з mp3-плеєром для того, щоб слухати лекції в машині. Якщо я збираюся працювати над своєю дисертацією, мені знадобиться ноутбук з усіма необхідними програмами і підключенням до Інтернету. Якщо я збираюся дослідити кліматичні моделі, мені знадобиться більш потужний комп'ютер; планшетного пристрою для цього буде недостатньо. У якихось випадках мені знадобиться справжня клавіатура, а не клавіатура планшетного комп'ютера. Розвиток освітніх середовищ дасть змогу використовувати переваги всіх типів пристроїв для того, щоб освіта моглаздійснюватися завжди і скрізь.
Велике спасибі, пане Фогеле. Що б Ви побажали співтовариству освітньої Галактики Intel?
Успіх використання комп'ютерних технологій у школі залежить, врешті-решт, від учителів. Я хочу побажати Вам, шановні викладачі, зробити комп'ютерні технології своїми кращими друзями. Діти не прокидаються вранці з думкою:«я збираюся сьогодні вивчити теорему Піфагора». Мотивує дітей, в кінцевому підсумку, вчитель. І нехай нові технології допомагають Вам у цьому.
Джерело: Intel Education Galaxy /
Освітня Галактика Intel (edugalaxy.intel.ru)