18 лист. 2019

Відкриті уроки в Академічному ліцеї №1 імені А.С.Малишка Обухівської міської ради

Відповідно до плану роботи ММК 15 листопада 2019 року вчителі Академічного ліцею №1 імені А.С.Малишка Обухівської міської ради Київської області РОГОЗІНА Світлана Володимирівна та ПАЛІЄНКО Світлана Іванівна поділилися досвідом роботи

«Форми організації самостійної роботи учнів»

Гостей луб'язно зустріла директорка закладу освіти МИГАЛЬ Марина Леонтіївна, налаштувала присутніх на цікаве спілкування, побажала гарного настрою.

Гостями заходу були:

ДОВГОП'ЯТ Ольга Миколаївна, письменниця, член Національної спілки письменників України;

ЛЮБИЧЕНКО Наталія Василівна, поетеса Обухівського краю;

АРТЮШЕНКО Олена Василівна, завідувачка Обухівського народного мистецького центру;

САК Сергій Васильович, внучатий племінник Андрія Самійловича Малишка;

АЛЕКСАНДРОВСЬКА Галина Андріївна, доктор філологічних наук, головний редактор журналу "Дивослово";

ЩЕРБАНЬ Наталія Петрівна, учителька української мови та літератури.

Змістом заняття стали:

відкритий урок з української літератури з теми «Письменники рідного краю «Зернята Малишкового поля» (РОГОЗІНА Світлана Володимирівна, учителька української мови та літератури);
відкритий урок з української літератури «Подорож у світ пригод юних фантазерів за твором Всеволода Нестайка «Тореадори з Васюківки». Фанфік як форма самостійної творчої роботи (ПАЛІЄНКО Світлана Іванівна, учителька української мови та літератури).

Усі присутні мали нагоду ознайомитися із досвідом роботи педагогів щодо форм організації самостійної роботи на уроках української літератури. У ході спілкування (діти – учителі – гості) почули цікаві думки про життя, про дружбу, про творчість. Вирувала добра затишна атмосфера: лунали вірші письменників рідного краю, пісні Андрія Малишка.

РЕФЛЕКСІЯ

Ми всі – зернята рідної землі,

Ще будуть з нас поети й токарі,

Й учені, що прославлять рідний край.

А найсвятіше, і про це ти знай,

Щоб виросли ми справжніми людьми,

І хай сконають наші вороги.

Й слова поета – як дзвін життя,

Країн багато, а вона одна:

– Україно моя, мені в світі нічого не треба,

Тільки голос твій чути

І ніжність твою берегти.